Мару́ся Чура́й (1625–1653) — легендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Вона є своєрідним образом-символом, уособленням української жінки — творця народної поезії. Їй приписують авторство близько 40 пісень. Серед них найвідоміші: «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Засвистали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні...», «Сидить голуб на березі», «Зелененький барвіночку», «На городі верба рясна», «Котилися вози з гори» та інші. Ці пісні досі живуть у народі й користуються великою любов'ю і популярністю.
400-річчю з дня народження народної мисткині була присвячена музична імпреза «Маруся Чурай: голос нескореної душі» в обласній бібліотеці для молоді. Всебічно розкрили образ жінки-творця, жінки-борця, жінки, яка не змирилася з долею та залишила свій слід в історії, студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії спільно з фахівцями молодіжної бібліотеки. Молодь, що завітала на зустріч, дізналась про життя та пісенну творчість Марусі Чурай, а також познайомилися з художніми творами, в яких втілено її образ. Постать Марусі Чурай надзвичайно приваблювала українських авторів і про неї написано чимало творів. Наша сучасниця Ліна Костенко в історичному віршованому романі створила свою версію легенди про українську героїню, яка живе не лише особистим коханням, а й служить рідній землі. Висока драма дівочої любові вирує на тлі епічних історичних подій, доля Марусі Чурай тісно переплетена з долею України. «Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа .Коли в похід виходила батава, Її піснями плакала Полтава .Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні». До образу Марусі зверталися в своїй творчості Григорій Бораковський, Кирило Тополя, Левко Боровицький, Степан Руданський, Володимир Александоров, Марко Кропивницький, Михайло Старицький . Сергій Жадан у вірші «Вогнепальні й ножові» згадує Марусю Чурай, проводячи паралель між її трагічною долею та сучасною війною.
Ведучими заходу були студенти Костянтин Краєвський, Станіслав Нич, Альона Нікіфорова та Аліна Остапчук. Зі сцени звучали пісні Марусі Чурай у виконанні студенток Кароліни Грель та Анастасії Попович у супроводі акомпаніатора – старшого викладача кафедри вокалу та хорового диригування ХГПА Людмили Будім .
Образ Марусі Чурай є символом незламності українського народу, його прагнення до свободи. Її творчість надихає українців на перемогу в війні з нинішнім агресором.
Музична імпреза в бібліотеці зацікавила юних читачів постаттю народної героїні, надихнула глибше познайомитися з її творчістю.
